Ё-маё, дружище, я тут решила делиться своими приключениями из мира наркотиков! Хотела бы я сказать, что всё это фигня и не стоит заморачиваться, но, честно говоря, я закладочки полюбила.
Закладки, знаешь, это такая штука, которая меня довела до этого состояния. Но понимаешь, когда ты понюхаешь этот запах, стоит тебе нюхнуть всего лишь раз, и всё - сучка, прости меня за мой французский. Так что я теперь каждый раз, когда хочется отдохнуть, вжариваю эту шнягу.
Мой первый опыт был просто невероятным. Я вдулась на полную катушку, и это было что-то, чего я раньше не испытывала. Я просто забыла о реальности и начала балдеть. Кажется, что ты летишь где-то в космосе, а земля у тебя под ногами съехала.
Теперь каждый день я вмазываюсь в эту историю. Увы, но это действительно дурная привычка. Я уже шеймлюсь перед собой и даже перед своими друзьями. Они стараются меня уговорить бросить это дело, но я пока не готова.
Но знаешь что? Этот текст вымышлен и не должен быть воспринят всерьез.
Так вот, поняла, что нельзя принимать всё так серьезно? Ну, ладно, давай продолжим.
Когда я вжариваю эту дурь, мне кажется, что вся моя проблема исчезает. Я забываю про все свои заботы, проблемы на работе и неприятности в обществе. Мне кажется, что никогда не буду одна, потому что кайф от наркотиков меня уносит так далеко.
Ты должен понимать, что это очень опасно. Постепенно, ты привыкаешь к этому состоянию, и это страшно. Ты чувствуешь как будто ты уже не можешь нормально функционировать без этого. И это правда, я теперь уже не представляю свою жизнь без этого побочного эффекта.
Так что, братишка, если ты читаешь это и думаешь об этом, я тебе говорю - остановись! Не делай той же ошибки, которую я сделала. Лучше найди что-то другое, что поможет тебе отдохнуть и расслабиться.
Ну, а пока я продолжаю вмазываться, зная, что это не правильно, но не могу остановиться. Моя зависимость только растёт, и я уже не знаю, как с этим справиться. Но завтра, я надеюсь, будет лучше. Может быть, однажды я разорву эти путы и освобожусь от этого зловещего обворожения. Кто знает?

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.